11 Червня 2018 року

Олена Дроздова: Безвіз – серйозний виклик для нас самих, який вимагає належної обережності та уважності від держави

Сьогодні в Україні відзначають річницю з початку введення безвізового режиму. З 11 червня 2017 року до країн Європейського Союзу поїхали майже 20,3 мільйона громадян, з яких майже 4,8 мільйона осіб за біометричними паспортами.

Чи стала Європа ближчою та як позначилося на українцях підписання угоди про безвіз з країнами Євросоюзу, – Інформаційна агенція Дивись.info розпитувала в директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

– Як безвіз позначився на Україні та українцях?

– Однозначно відповісти на запитання, як безвіз позначився на Україні та українцях, важко, практично неможливо, оскільки воно надто багатоаспектне та суперечливе. Робити якісь висновки допустимо, лише проаналізувавши різні сторони. Так, наприклад, усунення візового режиму, безперечно, розширило можливості для подорожей, які різняться перш за все своєю метою. Зокрема, українці отримали змогу безперешкодно виїжджати за кордон для ведення бізнесу, для відпочинку та для здобуття освіти. Так, наприклад, за даними сайту Освіта.юа, станом на останні два роки за кордоном здобували освіту понад 60 тисяч українців, тобто порівняно з попередніми роками спостерігається приріст на 29%, при чому більшість здобувають навчання в університетах Польщі.

Цікавою також є статистика щодо того, скільки українців виїхали до країн ЄС на роботу, та які це потягнуло наслідки для нашої держави. За слова міністра соціальної політики України Андрія Реви, у грудні 2017 року кількість узятих на облік безробітних знизилася до 309 тисяч осіб. Однією з основних причин такого спадання рівня безробіття став саме безвізовий режим, який хоч і не дав можливості офіційно виїжджати для роботи, але значно посприяв налагодженню трудових відносин, оскільки дав змогу виїжджати на співбесіди та вирішення питання щодо подальшого оформлення документів для влаштування за межами України. Це, натомість, має наслідком зменшення конкурсу на одне вакантне робоче місце, а тому у вітчизняних роботодавців виникає необхідність підвищувати рівень заробітної плати, щоб зацікавлювати найбільш кваліфікованих фахівців.

Що стосується переваг безвізу для України та українців в аспекті подорожей із культурною, пізнавальною та рекреаційною метою, то можна зазначити, що вже за перший тиждень із дня отримання безвізу, українці перетнули кордон понад 8 тисяч разів, скориставшись наданою можливістю побачити Європу. Крім того, збільшилася і кількість відповідних візитів із-за кордону в Україну, у тому числі й візитів наукових делегацій, конференції, різноманітних виставок тощо.

Однак, як і завжди й в усьому, є мінус – це великі черги охочих отримати біометричні паспорти, необхідні для виїзду за кордон, вимоги щодо наявності зворотного квитка та підтвердженого бронювання готелю. Це свідчить про залишок певної недовіри з боку європейської спільноти, яка все ж час від часу висловлює свої побоювання щодо різкого та небажаного значного напливу українських мігрантів у пошуках кращого європейського життя. До того ж, через вищеназвані причини змога скористатися безвізом відкрита перш за все для тих українців, які мають достатньо коштів.

До недоліків, які спіткали Україну через скасування візового режиму з ЄС, можна також віднести й те, що українцями на території Європейського Союзу протягом 2017 року було знято в іноземних банкоматах готівки на суму понад 3 млрд доларів, тоді як іноземці в Україні зняли лише грошових коштів на суму 550 млн доларів, що позначилося на валютному ринку України негативно.

– Чи вплинув безвіз на міжнародну політику?

– Надання безвізового режиму Україні – справжній виклик для держави та її громадян, оскільки перевіряється відповідальне ставлення до виконання взятих на себе зобов’язань та порядність щодо користування наданою можливістю другими. Так, безвіз, звісно, Україна отримала, але він не безумовний, зокрема його буде призупинено у випадку істотного й різкого зростання кількості громадян, яким відмовлено у в’їзді; зростання кількості громадян цієї країни, які перебувають на території країн-членів ЄС без відповідних документів і дозволів; зростання кількості прохань про притулок від громадян цієї країни; послаблення співпраці у сфері реадмісії; значного побільшання відмов від реадмісії своїх громадян; істотного зростання ризиків для державної політики або внутрішньої безпеки країн-членів. Це свідчить про перестрахування країнами ЄС щодо потенційних ризиків від різкого зростання кількості українців.

«Чим більший прогрес ми демонструємо на шляху реформ, тим більше аргументів у мене і в українського народу з’являється для того, щоби надати Україні й перспективу членства в ЄС, бо Україна – це європейська держава», – заявив президент України. Із цього приводу можна пригадати, що однією з умов надання безвізу нашій державі було проведення ряду внутрішніх реформ, у тому числі щодо створення нових організацій антикорупційної спрямованості (САП, НАБУ, НАЗК), посилення та модернізація органів міграційної та прикордонної служб, які для забезпечення ефективної діяльності та постійного проведення моніторингу отримали доступ до міжнародних інформаційних баз даних. Отже, це свідчить про те, що Україна спроможна виконувати поставлені перед нею завдання та поступово наближатися до того рівня політичного розвитку, який притаманний державам-членам ЄС.

Не обійшлося без змін унаслідок введення безвізу в Україні і для інших держав-членів ЄС, особливо тих, із якими наша країна й до того підтримувала доброзичливі політичні та економічні стосунки. Наприклад, польські аналітики відзначили наступні наслідки введення безвізу для України: негативний вплив на польську економіку та ринок праці, у зв’язку з тим, що трудові мігранти з Польщі переорієнтуються на більш розвинуті європейські країни (так, наприклад, за даними Мінсоцполітики, після скасування віз більшість українців вирушили на пошуки кращої долі не до звичної Польщі, а до Данії); лібералізація візового режиму може посприяти розвантаженню роботи польських консульств в Україні, які щороку видають рекордні кількості віз громадянам України; збільшення мобільності та контактів за усіма напрямками: туризм, родинні зв’язки, бізнес, наукове співробітництво, міжкультурний діалог.

Однак невирішеним, навіть незважаючи на отримання омріяного безвізу, залишається питання повернення Україні окупованих територій, і, як зазначає український дипломат Богдан Яременко, безвіз нічим не загрожує Україні: «Це суцільні вигоди. Але статус окупованих територій, ніяк не вирішується такими приємними речами, як отримання безвізового режиму з ЄС. Безвіз – не механізм вирішення питання повернення територій. А потік людей з окупованих територій в ЄС навряд чи сильно зможе вплинути на думку європейців щодо України. Це надумані страхи. Тим більше, що люди, що там проживають, як лояльні до України, так і ні, мають специфіку – не підкреслюють своє походження, оскільки це може призвести до проблем або з Україною, або з Росією».

Отже, отримання Україною безвізу – перш за все серйозний виклик для нас самих, який вимагає належної обережності та уважності від держави, оскільки не лише створює потужні можливості для розвитку потенціалу держави та її населення, але й створює наслідки (як позитивні так і негативні) для інших членів європейської спільноти, а винною у випадку невдоволення ними буде саме Україна. Крім того, не можна розглядати безвіз як універсальну панацею, оскільки деякі політичні питання він зовсім не вирішує.

– Чи виправдав безвіз сподівання, чи навпаки, побоювання українців?

– Результат отримання безвізового режиму визначається тим, хто і чого від нього очікував. Безперечно, мрії студентства щодо навчання у європейських вишах здійснилася, а втрата улюбленого відпочивальниками Криму стала маловідчутною, коли на горизонті з’явилися узбережжя Іспанії, Італії та Франції. Простіше кажучи, індустрія туроператорів процвітає, до України повертаються найпопулярніші авіакомпанії, кількість лоукостових рейсів зростає, і відтепер можна самостійно запросто влаштувати собі європейський вікенд, головне – аби на це стало коштів. Можливо, хтось очікував, що безвіз дозволить Україні остаточно відвернутися від Росії, але наразі принаймні в політичному, економічному та географічному аспекті це неможливо.

Не справдилося передбачення щодо значного відпливу умів, оскільки умови безвізу не передбачають трудової візи. Однак ризик того, що найбільш кваліфіковані та здібні українці вирушатимуть і залишатимуться у ЄС є. Так, наприклад, за результатами соціологічного опитування студентів НУ «Львівська політехніка», вражаюча більшість із них не пов’язують своє майбутнє життя і роботу з Україною і прагнуть знайти спосіб «зачепитися» у ЄС. За даними іншого дослідження, із 5 осіб, яким вдалося виїхати за кордон на роботу, лише двоє розглядають варіант повернення додому. Також виникла зовсім інша проблема – повернувшись із європейського заробітку, люди просто не мають змоги ефективно вкласти зароблений капітал, оскільки малий та середній бізнес в Україні досі, на жаль, не процвітає через несприятливі для функціонування умови.

Так само можна сказати і про відкриті простори міжнародної співпраці у найрізноманітніших сферах – перспектив багато, однак увесь фінансовий тягар лягає на плечі громадян.

До того ж, ближче познайомившись із Європою, українці дійшли усвідомлення, наскільки різні менталітети, цінності та погляди на них (узяти, приміром, хоча б ставлення до правд-парадів та ЛГБТ- суспільства в цілому), проте так чи інакше спостерігається проникнення європейських поглядів до свідомості українця.

Щодо початку реформування органів влади та реалізації програми подолання корупції – поки що рано робити висновки, оскільки лише триває етап формування відповідних органів і налагодження їх роботи, а вже наявні певні суперечності щодо процедури підбору кадрів та призначення на посади.

Безвіз в Україні протримався лише рік поки що, і наразі жодних як позитивних так і вкрай негативних зрушень, окрім розвитку та популяризації європейської культури завдяки туризму, не спостерігається.