Обвинуваченому у вчиненні особливо тяжкого злочину, якому прокуратура просила продовжити тримання під вартою, суд змінив запобіжний захід на домашній арешт.

Відсутність ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, які є достатніми для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтував у суді захисник обвинуваченого, старший партнер АБ «Дроздова та партнери» Михайло Гончаров.

«Попри серйозні обвинувачення, висунуті проти клієнта, нам вдалося переконати суд в можливості застосування більш м’якого виду запобіжного заходу», – прокоментував тактичну перемогу адвокат.

Відповідно до ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У зв’язку із цим сторона захисту звернула увагу суду, що:

– обвинувачений на момент затримання мешкав зі своєю родиною за адресою реєстрації, останні роки нікуди не виїжджав за межі країни. До затримання з’являвся на виклики слідчого у кримінальному провадженні без будь-яких затримок чи намагань уникнути зустрічей;

– більшість вилучених під час обшуку предметів, автотранспортних засобів або було повернуто дружині. Решта знаходяться під охороною прокуратури;

– жоден зі свідків, потерпілих, експертів чи спеціалістів не повідомив про факт тиску.

«Також ми ретельно дослідили інші обставини, зокрема наявні докази у справі, міцність соціальних зв’язків, наявність постійного місця роботи, репутацію, відсутність судимостей, які були враховані судом під час ухвалення процесуального рішення», – зауважив М.Гончаров.

За підсумками розгляду питання суд відмовив прокурору у задоволенні клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.