25 Червня 2018 року

Що буде з апеляцією в Антикорупційному суді, – скандальну поправку до Закону прокоментувала Олена Дроздова

Ейфорію навколо ухвалення закону «Про Вищий антикорупційний суд» затьмарив скандал з «шулерською» поправкою про те, що кримінальні справи, які вже наразі спрямовані до суду першої інстанції, нібито не підлягають перегляду в апеляційній палаті. Тобто апеляцію по цих справах мають розглядати загальні суди, навіть якщо Вищий антикорупційний суд на той момент вже запрацює. Таким чином з підсудності новоствореного суду фактично виводяться всі нинішні резонансні справи НАБУ і САП.

Чи отримають «амністію» ТОП-корупціонери, чиї справи вже в судах, та чи зникне врешті скандальна правка, враховуючи, що найближчий рік країна житиме в передвиборчій лихоманці – УКРІНФОРМ цікавився в адвоката, директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової.

Вона зауважила, що дійсно, Перехідними положеннями Закону «Про Вищий антикорупційний суд» вносяться зміни до Перехідних положень КПК, відповідно до яких судовий розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, який розпочато у судах першої та/або апеляційної інстанцій до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, продовжується у цих судах і зазначені кримінальні провадження не можуть бути передані до Вищого антикорупційного суду.

Жодних інших зауважень щодо актуального питання передачі вже розпочатих справ до Антикорсуду не передбачено, однак наявне застереження, що звичайні суди не можуть приймати клопотання та апеляційні скарги, заявлені по відкритим провадженням щодо корупційних злочинів. Такі клопотання і скарги підлягають поданню вже до Антикорсуду, як і ті, які не були досі розглянуті слідчими суддями звичайних судів.

Отже, усі розпочаті до створення Антикорсуду кримінальні справи по корупційним злочином розглядатимуться тими ж судами, оскільки не підлягають передачі в Антикорсуд. Однак, на думку експерта, слід взяти до уваги ст.28 КПК, яка встановлює вимогу щодо розумності строків. Така ж гарантія встановлена і в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідальність за дотримання розумних строків судового провадження покладена на слідчого суддю, отже, саме вони повинні забезпечити вчасне закінчення справ. Оскаржувати ж винесені вироки можна буде вже до Антикорупційного суду, який має бути до того часу вже створений.

Оцінюючи ймовірність скасування поправки до моменту створення Антикорсуду, О. Дроздова звернула увагу, що на необхідності якнайшвидшого запуску цього суду наголошував Президент. А для зміни закону потрібно ухвалити новий закон з усіма процедурними нюансами.

То ж обговорювана норма набуде чинності, позбавивши новопризначених суддів Антикорсуду можливості втрутитися до цих проваджень на початковому етапі. До них потраплятимуть уже апеляційні скарги на вироки.

«Однак, із урахуванням пильності та уважності українців і представників європейської спільноти, які вже б’ють на сполох через таку відверто корупційну складову, можна зробити припущення про те, що під тиском згаданих суб’єктів депутати ліквідують цей недолік нового закону, – прогнозує адвокат. – Передвиборча кампанія має виступити лише додатковим стимулом для депутатів, щоб останні без зволікань внесли необхідні зміни та не втрачали голосів виборців».