25 Травня 2018 року

Три напрями збору доказів під час захисту лікаря назвав Михайло Гончаров

Коли медичному працівнику повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків за ст. 140 Кримінального кодексу України, він відповідно до положень КПК стає «пацієнтом» адвоката. І в такому випадку, як і на прийомі у лікаря, вирішення проблеми напряму залежить від повноти інформації про «історію хвороби».

Про основні напрями захисту у кримінальних провадженнях за фактами неналежного виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником розповів старший партнер АБ «Дроздова та партнери» Михайло Гончаров під час круглого столу «Проблеми захисту суб’єктів правовідносин у сфері охорони здоров’я в контексті медичної реформи», що проходить сьогодні, 25 травня 2018 року, у Запорізькому державному медичному університеті.

Адвокат Михайло Гончаров взяв участь в роботі круглого столу

Зокрема, експерт звернув увагу на 3 ключові напрями збору інформації для постановлення слідчим рішення про закриття кримінального провадження або для доведення невинуватості під час судового розгляду.

По-перше, лікарю варто максимально повно пояснити адвокатові специфіку своєї роботи та дотримання під час її виконання вимог різноманітних локальних нормативних актів. «Важливою може виявитися будь-яка дрібниця. Потрібно пригадати обставини складання та видачі медичних документів, які передбачені для певного виду медичної допомоги. І не просто пригадати, а бажано їх надати адвокату для ознайомлення із поясненнями, чи в повному обсязі викладена в них інформація відповідає дійсності та правилам заповнення подібних медичних документів», – зауважив М.Гончаров. Безумовно, тут стануть у нагоді нормативні джерела та копії відповідних документів, на яких можна буде будувати позицію захисту. Якщо лікар проводив будь-які маніпуляції із пацієнтом, він має чітко вказати під час доповіді про їх відповідність правилам надання медичної допомоги і довести, що він діяв у цій ситуації, не відступаючи від цих правил.

По-друге, якщо медична допомога надавалась не одним лікарем, інші медичні працівники потенційно можуть стати свідками сторони захисту. «В такому разі адвокату для цього бажано використати власні повноваження, закріплені у статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та шляхом письмового опитування цих працівників отримати від них інформацію, – радить експерт. – Вони теж мають повідомити про професійність дій медичного працівника із посиланням на відповідні нормативи та правила».

По-третє, не зайвим буде звернутись до відповідних спеціалістів, особливо в галузі судової медицини. Навіть якщо вони і не є працюючими експертами у відповідних державних установах, їх письмовий консультативний висновок за підсумками дослідження документів сформують позицію сторони захисту.