31 Серпня 2018 року

Про особливості оформлення на сезонну роботу у країнах Європи розповіла Олена Дроздова

Серед українців дедалі більшою популярністю користуються виїзд на сезонні сільськогосподарські роботи за кордоном. Вже традиційно в весняно-літній період тисячі українців відправляються по всій Європі заробити копійку на життя.

З якими труднощами стикаються наші співгромадяни при працевлаштуванні на сільськогосподарські роботи за кордоном, – портал Agronews розбирався разом з директором АБ «Дроздова та партнери» Оленою Дроздовою.

За даними адвокатського бюро, яке в тому числі займається юридичним супроводженням трудових спорів, загалом популярність на сезонні роботи протягом останніх п’яти років зросла, зокрема, три четвертих українців (а це понад 70%), які отримували заробіток за кордоном, були зайняті саме на сезонних роботах.

«Хоча більшість європейських держав і не скасували робочих віз для українців, однак все ж досить часто єдиним необхідним документом для європейського роботодавця є лише біометричний паспорт для виїзду за кордон. Безвіз став своєрідним сигналом для Європи – держави почали активно впроваджувати різноманітні програми та механізми легального оформлення сезонних працівників та трудових мігрантів із України взагалі», – відзначила О.Дроздова.

Юрист вважає, що такі дії європейських держав обумовлені не лише бажанням зробити все чисто й прозоро, «а й побоюваннями, що відсутність візової перешкоди зумовить неконтрольований потік українців, які просто заполонять всі робочі місця у Європі».

За її словами у Польщі сезонний працівник працюватиме на підставі спеціального документа, який має назву «oświadczenie» (декларація про намір працевлаштування іноземця). Його отримання – клопіт поляка, який повинен до виїзду українця або після приїзду останнього до Польщі в управлінні праці заповнити декларацію з даними особи, яка наймається.

Чеський уряд, пішовши на поступки роботодавців, які вимагали розв’язати якомога швидше проблему легальної роботи сезонників із України, розробив декілька офіційних урядових програм ( «Режим Україна» та «Пілотний проект»), які передбачають для 5 тисяч українців щороку спрощену та швидшу процедуру отримання трудової картки без реєстрації в електронній системі «Visapoint».

Згодом ліміт збільшили до 10 тисяч осіб, але все одно чекати на оформлення картки потрібно не менше 8 місяців, чим не задоволені ні українці, ні чехи.

О.Дроздова відзначила, що за маніпуляції із дозвільними документами такого характеру, які неодмінно виникають, чеське законодавство передбачає чималі штрафи для роботодавця та видворення працівника.

Юрист повідомила, що досить складно українцям легально влаштуватися на роботу в Іспанії – там спочатку потрібно отримати дозвіл від іспанської служби зайнятості та міграційної служби, які схвалять таке рішення роботодавця, укласти договір із працівником (який неодмінно передбачає строк роботи), оформити робочу візу в іспанському консульстві (що займає 30 днів), а по приїзду ще й завітати до місцевого відділення поліції, де отримати номер іноземця та стати на облік.

У Німеччині легально українець працюватиме лише в тому випадку, якщо протягом місяця після оголошення набору на роботу не з’явиться жодного відгуку від місцевого жителя.

Такі ж умови, поряд із отриманням запрошення від роботодавця та оформленням дороговартісної візи в консульстві, ставляться до українського працівника у Великій Британії.

Швеція висуває наступні вимоги: отримання дозволу від локальних органів влади, запрошення на роботу та чинний біометричний паспорт для виїзду за кордон. Шведи спростили процедуру, усунувши робочі візи, оскільки держава розвивається настільки стрімко, що просто бракує робочої сили.

У той же час О.Дроздова підкреслила, що зважаючи на те, що оформленню будь-якого працівника, у тому числі сезонного, у більшості держав передує досить довга та дороговартісна тяганина з паперами, роботодавці тих держав, які не пішли на поступки, проводять різноманітні обманні маніпуляції.

Зокрема вони користуються правом українців по безвізу перебувати у ЄС протягом трьох місяців і намагаються на власний ризик приховати факт найму українців на роботу.

Видаючи працівників з України, які прибули на літні роботи і поселилися у місцевому готелі за туристів-відпочивальників, місцеві роботодавці серед іншого можуть зекономити на сплаті податків.

«Отже, легально оформитися на сезонну роботу та працювати у переважаючій кількості держав Європи досить складно – бар’єром є як спеціальні умови такого оформлення, так і небажання роботодавця витрачати на це кошти», – резюмувала О.Дроздова.